МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США
Дипломная работа по предмету "міжнародна інформація"
Заполните форму, чтобы купить данную работу
Вы можете купить готовую студенческую работу "МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США". Также Вы можете заказать оригинальную работу "МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США". Данная работа будет написана только для Вас. При написании работы "МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США" Мы выполним все указанные Вами пожелания.
Чтобы заказать работу "МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США", заполните форму заказа. В строке "Комментарий" Вы можете указать свой план работы "МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США". Если Вы не имеете своего плана работы "МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США", напишите объем, срок и другие пожелания и требования.
Категория: Каталог готовых студенческих работ / Дипломная работа
Количество просмотров: 555
В першому розділі даної роботи нами було розглянуто та розкрито сутність поняття «інформаційної безпеки», розглянуто основні моделі міжнародної інформаційної безпеки та їх характеристики, а також розкрито сутність інформації як глобальної проблеми сучасності.
В другому розділі для відображення розвитку, стану, контролю за інформаційним та кіберпростором США нами був використаний метод системного дослідження, результатом якого є побудовані нами системи які дозволили наочно продемонструвати: 1). розвиток системи національної та інформаційної безпеки США та еволюції засобів її забезпечення; 2). систематизувати та відобразити систему забезпечення та контролю інформаційної безпеки США; 3). проаналізувати та відобразити політику США щодо забезпечення безпеки в кіберпросторі.
В третьому розділі даної роботи нами було розглянуто та досліджено проблеми існуючої сучасної нормативної бази по боротьбі з кіберзлочинності як складової частини державної політики США в галузі боротьби зі злочинами в сфері інформаційних, телекомунікаційних технологій і засобів державного регулювання та контролю над нею.
Запропоновано шляхи щодо покращення ситуації з регулюванням та попередженням кіберзлочинності в країні, а саме – які реорганізація та удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази; створення єдиного інформаційного простору в загальній та організація і удосконалення динамічної взаємодії із зарубіжними законодавчими та державними органами; запровадження сучасних новітніх інформаційних технологій в органи державної влади, створення нової системи технічної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців по боротьбі з кіберзлочинністю.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ 9
1.1. Сутність поняття інформаційної безпеки 9
1.2. Основні моделі міжнародної інформаційної безпеки та їх характеристики 17
1.3.Сутність інформації як глобальної проблеми сучасності 25
РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США 32
2.1. Розвиток системи національної та інформаційної безпеки США та еволюція засобів її забезпечення 32
2.2. Система забезпечення та контролю інформаційної безпеки США 49
2.3. Політика США щодо забезпечення безпеки в кіберпросторі 83
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ США 103
3.1. Концептуальні засади стратегії інформаційної безпеки США за адміністрації Барака Обами 103
3.2. Проблеми боротьби з кіберзлочинністю США 126
3.3. Рекомендації щодо організаційних та нормативно-правових засад боротьби з кіберзлочинністю 139
ВИСНОВКИ 152
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 161
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальністю даної теми є те, що важливою змістовною складовою національної безпеки будь якої держави (включаючи США) є інформаційна безпека. Із зростанням науково-технічного прогресу буде зростати і важливість питання інформаційної безпеки громадянина, суспільства, держави. Тобто інформація стала чинником, який може призвести до значних технологічних аварій, військових конфліктів та поразок у них, дезорганізувати державне управління, фінансову систему, роботу наукових центрів, і чим вищий рівень інтелектуалізації та інформатизації суспільства, тим потрібнішою стає надійна інформаційна безпека, оскільки реалізація інтересів, людей та держав все більше здійснюється за допомогою інформатизації. Враховуючи той факт, що під впливом інформаційних атак може цілеспрямовано змінюватися кругозір та мораль як окремих осіб, так і суспільства в цілому, нав'язуються чужі інтереси, мотиви, спосіб життя, на перший план випливає аналіз сутності та форм проявів сучасних методів скритого агресивного впливу, вияву дій, що мають цілеспрямований агресивний характер і які протирічать інтересам національної безпеки, вироблення механізмів протидії їм у всіх напрямах.
Інформаційна безпека - стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.
Невирішення проблем інформаційної безпеки призводить до уповільнення процесів становлення в державі інформаційного суспільства, створює реальну загрозу інформаційної експансії інших країн.
Серед актуальних проблем сучасної політичної науки однією з найбільш значущих постає дослідження питань забезпечення національної безпеки. Нині національна безпека значною мірою залежить від забезпечення інформаційної безпеки, оскільки захищеність інформації та її повнота впливають на стабільність у суспільстві, забезпечення прав і свобод громадян, правопорядок і, навіть, на збереження цілісності держави.
США на початку ХХІ ст. – єдина наддержава, яка є світовим лідером за рівнем розвитку, масштабами поширення і ефективністю використання сучасних інформаційних технологій у всіх сферах суспільної діяльності та державного управління. Саме в США було винайдено та апробовано першу інтегральну мікросхему, прообраз Інтернету, веб-браузер, які спричинили стрімкий розвиток "інформаційної економіки" цієї держави. Американські інформаційні системи та програмне забезпечення без перебільшення можна назвати глобальними, оскільки їх нині використовує більшість країн світу. Ці реалії значною мірою впливають на внутрішню, зовнішню, оборонну політику США та виступають суттєвим компонентом їхньої стратегії національної безпеки. З одного боку, інформаційне домінування в США у всіх сферах визначене стратегічною метою політики національної безпеки, а сучасна воєнна доктрина цієї країни базується на використанні "м'якої сили", де основним інструментом виступає "інформаційна зброя". З іншого боку, лише після подій 11 вересня 2001 р. в США на державному рівні було вперше визнано повну залежність національної інфраструктури від інформаційних систем і мереж та їхню уразливість, а проблема забезпечення інформаційної безпеки набула пріоритетного значення в системі національної безпеки.
Актуальність проблеми інформаційної безпеки також зумовлена фундаментальною залежністю всіх сфер сучасного суспільства (економіки, культури, науки, забезпечення національної та міжнародної безпеки) від світової інформаційної системи, від нормального розвитку та обміну інформацією, що пов’язано з впровадженням новітніх інформаційних, телекомунікаційних та кібернетичних технологій.
Джерельна база дослідження. Серед широкого спектру наукових публікацій останніх років можна виділити роботи, присвячені питанням державного управління національною і інформаційною безпекою Богданович В.Ю, Жарков Я.М., Дзюба М.Т., Дубов Д.В., Замаруєва І.В, Зернецька О.В., Ситник Г.П, Курушин В.Д., Минаев В.А., Домарев В.В., Ожеван М., Поляков Ю. А., Роговский Е.А., Шульга М.І.,проблемам та технологіям забезпечення інформаційно-психологічної безпеки в процесі політичних та соціальних комунікацій Манойло А.В, Дубов Д.А, засобам ведення і нейтралізації негативних наслідків інформаційних війн, які при цьому виникають, аналізуються суттєві аспекти інформаційної безпеки у процесі політичної комунікації Кормич Б.А., Ігнатенко П.П., Нестеренко О.В., Синицин І.П., Суслов В.Ю; Л.Ф. Компанцева, В.В. Остроухов В.М. Петрик, М.М. Присяжнюк, Є.Д.Скулиш та ін.
Дослідженню проблем міжнародної інформаційної безпеки (МІБ) стосовно сучасних концепцій міжнародної безпеки, міжнародної безпеки через співробітництво, інформаційної безпеки в масово-комунікаційній сфері приділялася увага в роботах таких видатних фахівців, як С.П. Расторгуєв, О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко, Є.А. Макаренко, А.М. Гуз та інших.
Аналіз наукової літератури засвідчив, що при всій значущості теми розвитку нормативно-правової бази в галузі боротьби з кіберзлочинністю в США вивчена ще не у повному обсязі. На сьогодні вітчизняними та зарубіжними вченими опубліковано та обговорено недостатня кількість наукових праць, що досліджують цю актуальну проблематику. Зокрема, не дістала належного висвітлення організаційних та нормативно-правові засади боротьби з кіберзлочинністю.
Метою магістерської роботи є дослідження міжнародно-політичних проблем інформаційної безпеки США.
Об’єктом дослідження магістерської роботи є інформаційна безпека.
Предметом дослідження даної роботи є аналіз міжнародно-політичних проблем інформаційної безпеки США
Аналіз показує, що в процесі формування й розвитку інформаційного простору США мають бути досягнуті такі завдання:
розкрити сутність поняття «інформаційної безпеки»;
розглянути основні моделі міжнародної інформаційної безпеки та охарактеризувати її ;
розкрити сутність інформації як глобальної проблеми сучасності;
провести аналіз розвиток системи національної та інформаційної безпеки США та еволюції засобів її забезпечення;
проаналізувати, систематизувати та відобразити систему забезпечення та контролю інформаційної безпеки США;
проаналізувати та відобразити політику США щодо забезпечення безпеки в кіберпросторі;
охарактеризувати концептуальні засади стратегії інформаційної безпеки США за адміністрації Барака Обами;
проаналізувати та визначити проблеми боротьби з кіберзлочинністю США;
надати рекомендації щодо організаційних та нормативно-правових засад боротьби з кіберзлочинністю.
Для написання магістерської роботи ми використовували наукові посібники, статті з періодичних видань, нормативно-правові документи, міжнародні конвенції, договори, інтернет ресурси.
Методологія дослідження. Теоретико-методологічну основу магістерської роботи становлять загальнонаукові принципи дослідження, насамперед об'єктивності та пріоритету фактів, які передбачають об'єктивний опис та аналіз подій на основі критичного осмислення різноманітних джерел. При дослідженні системи забезпечення інформаційної безпеки США застосовувалися загальнонаукові методи дослідження – аналізу, синтезу, індукції та дедукції.
Історико-порівняльний метод дозволив простежити часову еволюцію підходів до забезпечення національної, кібернетичної та інформаційної безпеки США. Для вивчення текстових масивів документів застосовувався метод системного аналізу.
Методологічною базою дослідження є міждисциплінарний підхід, що поєднує методи політології, теорії комунікацій, політичної реклами, і маркетингу.
У роботі було використано метод системного аналізу для розгляду та аналізу стану та загроз інформаційної безпеки та кібербезпеки США.
За допомогою методу спостереження нами було проведене дослідження стану інформаційної та кібербезпеки США на сучасному етапі.
Також був запропонований у роботі теоретико-методичний підхід щодо перспективи розвитку законодавства щодо удосконалення системи інформаційної та кібербезпеки США на міжнародно-політичному просторі.
Новизна дослідження. Після аналізу прочитаної літератури ми змогли проаналізувати та оцінити стан інформаційної та кібербезпеки у складі національної безпеки США. Після проведеного дослідження нами були надані можливі рекомендації щодо захисту інформаційного та кібеерпростору США на міжнародній арені.
Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
В першому розділі даної роботи нами було розглянуто та розкрито сутність поняття «інформаційної безпеки», розглянуто основні моделі міжнародної інформаційної безпеки та їх характеристики, а також розкрито сутність інформації як глобальної проблеми сучасності.
В другому розділі для відображення розвитку, стану, контролю за інформаційним та кіберпростором США нами був використаний метод системного дослідження, результатом якого є побудовані нами системи які дозволили наочно продемонструвати: 1). розвиток системи національної та інформаційної безпеки США та еволюції засобів її забезпечення; 2). систематизувати та відобразити систему забезпечення та контролю інформаційної безпеки США; 3). проаналізувати та відобразити політику США щодо забезпечення безпеки в кіберпросторі.
В третьому розділі даної роботи нами було розглянуто та досліджено проблеми існуючої сучасної нормативної бази по боротьбі з кіберзлочинності як складової частини державної політики США в галузі боротьби зі злочинами в сфері інформаційних, телекомунікаційних технологій і засобів державного регулювання та контролю над нею.
Запропоновано шляхи щодо покращення ситуації з регулюванням та попередженням кіберзлочинності в країні, а саме – які реорганізація та удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази; створення єдиного інформаційного простору в загальній та організація і удосконалення динамічної взаємодії із зарубіжними законодавчими та державними органами; запровадження сучасних новітніх інформаційних технологій в органи державної влади, створення нової системи технічної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців по боротьбі з кіберзлочинністю.
ВИСНОВКИ
Після написання магістерської роботи доцільно зробити наступні висновки.
Після дослідження думки світових вчений згідно сутності поняття «Інформаційна безпека» в даній магістерській роботі ми використовували наступне значення поняття «Інформаційна безпека» — це вид суспільних інформаційних правовідносин щодо створення, підтримки, охорони та захисту бажаних для людини, суспільства і держави безпечних умов життєдіяльності; суспільних правовідносин, пов'язаних із створенням, розповсюдженням, зберіганням та використанням інформації.
Базовою характеристикою інформаційної безпеки слід вважати імовірність появи загрози підвищеного ризику реалізації загрози або небезпеки для індивіда, суспільства та держави.
Після дослідження моделей системи глобальної інформаційної безпеки, ми встановили, що
Американська модель, запропонована у 1993 році як президентська стратегія США, покладена в основу всіх існуючих моделей формування інформаційного суспільства. План дій адміністрації США в сфері Національної інформаційної інфраструктури (The National Information Infrastructure:Agenda for action, 1993) став найважливішою ініціативою адміністрації Клінтона – Гора.
Серед технічних засобів захисту, які нині використовуються в США необхідно виділити концептуальну модель ешелонованої багатошарової системи інформаційної безпеки (безпеки інформації), національного стандарту ISO/IEC 15408, яка містить в собі набір компонентів, що реалізують функції моніторингу, захисту й адаптації інформаційних ресурсів, а разом – дозволяють поетапно запобігти проникненню, визначити факт порушення, локалізувати об'єкт впливу, нейтралізувати і видворити порушника, відновити втрачені функції системи
Також в першому розділі ними було встановлено, що міжнародна інформаційна безпека визначається як взаємодія акторів міжнародних відносин з операцій підтримання сталого миру на основі захисту міжнародної інфосфери, глобальної інфраструктури та суспільної свідомості світової спільноти від реальних і потенційних інформаційних загроз.
До сучасних інформаційних загроз відносять також кібер-, медіа- та психотероризм як протиправні дії, спрямовані на руйнування життєво важливих інфраструктур, систем управління державою, морального стану суспільства та війська, порушення прав людини.
Після написання першого розділу ми дійшли висновку, що проблема міжнародної інформаційної безпеки є вагомою складовою загальних проблем національної, регіональної та глобальної політики у сфері міжнародних інформаційних відносин і проявом тенденцій нових глобальних викликів і глибинних процесів глобалізації комунікацій.
В другому розділі магістерської роботи для кращого аналізу та відображення розвитку, стану, контролю за інформаційним та кіберпростором США ми використовували метод системного дослідження. В результаті даного аналізу можемо зробити наступні висновки.
Дослідження розвитку системи національної та інформаційної безпеки США та еволюції засобів її забезпечення показало, що у процесі формування та еволюції державної політики США у сфері інформаційної безпеки можна виокремити такі основні етапи: 1-ий - І Світова війна – 1947 р. (виникнення); 2-ий - 1947 – 1982 рр. (становлення); 3-ий - 1983 – 2001 рр. (розвиток); 4-ий - 2001 р. – дотепер (реінсталяція - реформування).
Національна безпека США – це впевненість переважної частини населення країни в її військовій могутності та проведення ефективної політики, аби запобігти використанню сили ворогами США.
Забезпечення інформаційної безпеки в США здійснюється за рахунок комплексного використання трьох основних складових: законодавчо-нормативної, технічної та адміністративно-організаційної.
Законодавство США у сфері забезпечення інформаційної безпеки – це сукупність федеральних законів та законів штатів, які створюють правову основу для здійснення державної політики у цій сфері. Досить ґрунтовно в законодавстві врегульовано питання щодо забезпечення безпеки інформації в державних комп'ютерних системах (Закон "Про комп'ютерну безпеку", Закон "Про удосконалення інформаційної безпеки"), боротьби з комп'ютерною злочинністю (Закон "Про комп'ютерне шахрайство та зловживання", Закон "Про зловживання комп'ютерами"), регулювання співвідношення прав громадян на отримання інформації (Закон "Про свободу інформації", Закон "Про висвітлення діяльності уряду") та конфіденційність їх приватного життя (Закон "Про охорону особистих таємниць").
Інформаційна безпека США – це стан захищеності суспільства, держави, особистості, стан захищеності інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства.
У центрі системи управління національною безпекою США стоїть модель Ради національної безпеки (РНБ) під головуванням президента, керівництвом радника президента з питань національної безпеки (секретаря) та мережі структур, що безпосередньо залучені до процесу реалізації рішень. Однак саме РНБ є координуючим та контролюючим органом, куди інкорпоровані представники всіх відповідальних агенцій та установ.
Досліджуючи систему забезпечення та контролю інформаційної безпеки США нами були зроблені наступні висновки.
Так як США в XX столітті стали лідером у розвитку інформаційних технологій, соціально-економічні, воєнні та політичні наслідки інформаційної революції стали найбільш відчутними в цій державі. Америка раніше за інші країни зіткнулася з інформаційними загрозами національної безпеки. В результаті цього США стали першими, хто розпочав розробки державної політики у сфері інформаційної безпеки. В США була створена система державного регулювання в інформаційній сфері, що забезпечує ефективне використання сучасних інформаційних технологій для приско¬рення американської економіки. Разом з тим, питання інформаційної сфери у XX-XXI століттях зайняло одне з провідних місць у державній політиці забезпечення національної безпеки в США.
Пріоритетами національної інформаційної політики США визначено: підтримку досліджень і розробок у галузі інформації і комунікації; вплив на їхнє спрямування та заохочення до поширення технічних знань і можливостей в економіці; сприяння обміну технологіями між лабораторіями та фірмами, запровадження нововведень на ринках; побудову та вдосконалення інформаційної інфраструктури, контроль за її діяльністю, побудову глобальних систем комунікації і дослідження впливу систем на міжнародні, національні та приватні пріоритети; збереження порушеної новими технологіями рівноваги між чотирма основними інформаційними цінностями: конфіденційність інформації, інформацію як суспільне благо, інформацію як товар, інформацію як невіддільний компонент існування держави (необхідне відновлення цієї рівноваги і встановлення нових засобів контролю для нових інформаційних відносин); недоторканність приватного життя, конфіденційність інформації приватного характеру на різних рівнях і в різних сферах державного управління та в приватному секторі; творення урядової політики в галузі інформації і комунікації.
Американська політика у сфері інформаційної безпеки має за мету досягнення, а потім - закріплення домінування США в глобальному інформаційному просторі. Враховуючи велике значення інформаційних ресурсів практично в усіх сферах безпеки, інформаційне домінування є важливим аспектом технологічного, економічного, воєнного і політичного домінування (переваги) США над іншими державами.
Найважливішим аспектом у політиці адміністрації Б. Обами у сфері забезпечення інформаційної безпеки є більш тісне співробітництво держави і бізнесу, що спрямоване, в першу чергу, на захист державних інформаційних ресурсів, а також всього американського інформаційного простору. Для цього необхідно втручання американської держави в інформаційну сферу, в тому числі в інформаційний сектор економіки.
Також важливими у забезпеченні інформаційної безпеки є воєнні і розвідувальні аспекти. Досвід США представляє зацікавленість у сфері розвитку воєнних і розвідувальних технологій не тільки всередині ВПК, але й у питаннях державного стимулювання та підтримки інформаційних комерційних технологій. Особливо важливим є американський досвід використання інформаційних технологій для створення систем зв'язку та військового управління, а також високоточної зброї.
Для визначення системи забезпечення інформаційної безпеки США нами був зроблений аналіз проблем контролю за інформаційним простором, який включає:
1. Технічний контроль за Інтернет-адресами і системою доменних імен;
2. Контроль над контентом (тобто збір і змістовний аналіз даних, переданих по різним інформаційно-комунікаційних каналах і зберігаються на різних носіях).
В даному питанні ми розглянули : супутники перехоплення радіосигналів США; перехват трафіка, що йде з підводних кабелів; систему ECHELON; проект «Тотальна інформаційна обізнаність»; геопросторову розвідку США; служби перехоплення та Інтернет та управління Інтернетом.
Поява нових загроз створило політичну необхідність контролю (регулювання) кіберпростору, прийняття відповідних норм. Пріорітетність питань кібербезпеки для подальшого розвитку Інтернета визнана на Всесвітньому саміті з інформаційного суспільства.
Для забезпечення безпечного використання інформаційного простору (Інтернету) життєво важливі як змістовний, так і технічний аспекти контролю. Однак далеко не всі держави сьогодні в змозі забезпечити безпеку свого сектора глобального кіберпростору.
Сполучені Штати володіють багатим досвідом у галузі контролю (управління) інформаційним простором, а також відповідними технічними та політичними можливостями його здійснення. Однак, мабуть, і цих можливостей недостатньо для запобігання використання інформаційних технологій в цілях, несумісних із завданнями забезпечення міжнародної стабільності і безпеки. Контроль над інформаційним простором повинен здійснюватися не однією країною, а на основі міжнародного співробітництва.
Треба зазначити що головною проблемою у цій сфері є відсутність належного законодавства, як національного, так і міжнародного. Пріоритетними завданнями у цій сфері є опрацювання відповідних міжнародних правових норм, що забезпечують захист як національної, так і міжнародної безпеки щодо використання новітніх інформаційних технологій.
Проаналізувавши та відобразивши політику США щодо забезпечення безпеки в кіберпросторі ми зробили наступні висновки.
Згідно з законодавством та стратегією у сфері кібербезпеки країн Європейського союзу, США, Канади та інших країн «Кібербезпека» - це:
– сукупність організаційних, правових, технічних та освітніх заходів, спрямованих на забезпечення безперервного функціонування кіберпростору (Політика захисту кіберпростору Республіки Польща).
– бажаний стан безпеки інформаційних технологій, за якого ризики для кіберпростору скорочені до прийнятного мінімуму (Стратегія кібербезпеки Німеччини).
– заходи з попередження шкоди від збоїв в роботі ІКТ та в її усуненні (Національна стратегія кібербезпеки Королівства Нідерланди).
– бажаний стан інформаційної системи, за якого вона може протидіяти викликам кіберпростору, які можуть негативно вплинути на достовірність, цілісність та конфіденційність даних, що зберігаються або обробляються даною системою (Стратегія безпеки та оборони інформаційних систем Франції)
Поняття «глобального керівництва і безпеки кіберпростору» зазвичай трактується як процес політичного взаємодії багатьох транснаціональних гравців, спрямований на розробку міжнародних домовленостей і стандартів безпеки та управління глобальним кібер-простором. При цьому важливо не випускати з виду, що США не просто беруть участь у цьому багаторівневому і багатогранному політичному процесі. Фактично США - єдина країна, що бере участь у всіх регіональних структурах економічного і політичного співробітництва - європейської ОБСЄ, американської ОАД і азіатсько-тихоокеанської АТЕК і АСЕАН, тобто являється по суті єдиною світовою державою. Це означає, що Сполучені Штати мають унікальні організаційні можливості не тільки для координації роботи щодо забезпечення безпеки глобального кіберпростору, але і для просування своїх національних і економічних інтересів. Все це зумовило широкомасштабне залучення в процес «глобального керівництва та безпеки кіберпростору всіх ключових федеральних відомств США, а також безлічі недержавних та приватних організацій».
Серед основних загроз національним кіберпросторам стратегії більшості країн визначають:
1. Кібершпигунство та військові дії, які здійснюються за підтримки або з відома держави. Усі технологічно розвинені держави та корпорації стають об’єктом кібершпигнуства, яке має на меті заволодіння державними або промисловими таємницями, персональними даними або іншою цінною інформацією1. Так, однією з найрезонансніших кібератак за останній час стали дії КНДР проти компанії "Sony Pictures Entertainment”, внаслідок яких зловмисники заволоділи конфіденційними даними, в тому числі інформацією про комерційні операції компанії.
2. Використання Інтернету у терористичних цілях. Терористичні угрупування використовують Інтернет з метою пропаганди, збору коштів і вербування прихильників
3. Кіберзлочинність: викрадення персональних даних та відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом. Зловмисники продають інформацію про номери банківських карток, паролі від комп’ютерних серверів та шкідливе ПЗ.
Після написання другого розділу магістерської роботи, ми зробили логічний висновок, що в США вже сформувалась система забезпечення інформаційної безпеки. Основні елементи єдиного інформаційного простору США, а саме національні інформаційні ресурси, інформаційна інфраструктура, що включає інформаційну інфраструктуру функціонування інформаційного простору, інформаційно-телекомунікаційні структури, що включають комп’ютерні мережі, інформаційні технології, системи ЗМІ тощо вже сформовані.
Аналіз діяльності США у сфері інформаційної безпеки та кібербезпеки з огляду на стан і загрози інформаційного характеру свідчить, що ефективність боротьби з цими явищами залежить не тільки від заходів, які здійснюються на рівні національних інституцій, правоохоронних органів, інших установ і організацій, на які покладено загальні завдання забезпечення інформаційної безпеки , але й від координації політики і співпраці держав на багатосторонній основі в кожному регіону світу.
Третій розділ даної роботи був присвячений визначенню головних проблем в інформаційної та кібербезпеки США.
Загрози інформаційної безпеки можуть набувати різні форми і мати характер природних катастроф, випадкових подій або цілеспрямованого саботажу проти ліній зв'язку, серверів і бездротових комунікаційних мереж як на території США, так і за її межами (наприклад, у космосі). Не менш руйнівними є погрози, коли одна країна отримує технічні засоби блокувати веб-сайти, що належать користувачам іншої країни, що може викликати каскадні відмови в міжнародній мережі. Користувачам онлайнової торгівлі і соціальних мереж (а також їх особистої безпеки) можуть загрожувати вимаганням, шахрайством, крадіжкою персональних даних і багатьма іншими правопорушеннями, що стали можливими завдяки широкому розповсюдженню інтернет- технологій. Крім того серйозну загрозу для спирається на інновації національної конкурентоспроможності представляють крадіжки інтелектуальної власності. Низькі витрати проникнення в чуж кіберпростір, а також наявні можливості анонімного присутності в ньому, можуть створити віртуальну «тиху гавань» для криміналу.
Проблеми кібербезпеки є предметним полем діяльності кількох міжнародних інституцій, передусім спеціалізованих організацій ООН, зокрема ЮНЕСКО й МСЕ, а також таких міждержавних форумів, як G8, G20, ОЕСР, ШОС, АТЕС тощо.
В даному пункті нами були виокремлені головні проблеми боротьби з кіберзлочинністю, а саме: 1.відсутність механізмів контролю; 2. кількість користувачів; 3. автоматизація та швидкість використання; 4. проблема територіальної юрисдикції в кіберпросторі та правового співробітництва.
Отже, аналіз діяльності США у сфері інформаційної безпеки з огляду на стан і загрози інформаційного характеру свідчить, що ефективність боротьби з цими явищами залежить не тільки від заходів, які здійснюються на рівні національних інституцій, правоохоронних органів, інших установ і організацій, на які покладено загальні завдання забезпечення інформаційної безпеки , але й від координації політики і співпраці держав на багатосторонній основі в кожному регіону світу
Забезпечення інформаційної безпеки - це невід'ємна складова політичного, вій¬ськового, економічного, культурного та інших видів взаємодії країн, що входять у світове співтовариство. Така співпраця має сприяти підвищенню інформаційної безпеки всіх членів світового співтовариства.
Основними напрямками міжнародного співробітництва в галузі забезпечення інформаційної безпеки визначено:
- заборону розробки, поширення і застосування інформаційної зброї;
- забезпечення безпеки міжнародного інформаційного обміну, в тому числі збереження інформації при її передачі по національних телекомунікаційних каналах та каналів зв' язку;
- координація діяльності правоохоронних органів країн, що входять у світове співтовариство, щодо запобігання комп' ютерних злочинів;
- запобігання несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації у мі¬жнародних банківських телекомунікаційних мережах та системах інформаційного забезпечення світової торгівлі, до інформації міжнародних правоохоронних органі¬зацій, що ведуть боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, міжна¬родним тероризмом, розповсюдженням наркотиків та психотропних речовин.
Проаналізувавши вище зазначене, можна зробити висновок, що найголовніше у рішенні цієї проблеми є переробка національного законодавства країн та інтегрування в нього міжнародних стандартів, активізація інформаційного обміну. Особливу увагу необхідно звернути на технологічну співпрацю в області розробки мето¬дів виявлення, ідентифікації та ліквідації джерел загроз інформаційній безпеці.