Вступ 3
Розділ 1 Історія української народної педагогіки 4
1.1 Становлення народної педагогіки 4
1.2 Етнопедагогіка як галузь педагогіки 11
Розділ 2 Педагогіка як наука 16
2.1 Становлення педагогіки, як науки і її розвиток 16
2.2 Функції педагогіки і завдання педагогіки 21
2.3 Категорії педагогіки 24
2.4 Педагогіка в системі інших наук 27
Розділ 3 Педагогіка професійного спрямування 30
3.1 Професійна педагогіка як галузь педагогічної науки 30
3.2 Категорії професійної педагогіки 31
Висновки 34
Список використаних джерел 35

///////////////////////////////////////////////////////////////////////

Народна педагогіка створювалась и розвивалась упродовж багатьох віків самим українським народом, системою переконань, ідеалів, поглядів, ідей, традицій, звичаїв, які за своєю сутністю покликані формувати свідомість и цінність орієнтації молоді, передавати досвід попередніх поколінь, які є основою для розвитку сучасної педагогіки.
Актуальністю обраної теми є те, що педагогіка розвивалася впродовж багатьох століть і цікаво розглянути як цей процес проходив, чому педагогіку визначають як науку.
Предметом курсової роботи є педагогіка, як наука, процес спрямованого особистісного розвитку людини в умовах її навчання, виховання, освіти.

/////////////////////////////////////////////////////////////////////

Педагогіка в загальному розумінні слова — це наука про виховання, освіту й навчання підростаючого покоління. Народ¬ною називається та педагогіка, яку створив народ. Зародилася вона з появою людини на Землі.
Українська народна педагогіка — це система емпіричних педагогічних знань, засобів, принципів та вмінь, вироблених і за-стосовуваних українцями у навчанні та вихованні підростаючих поколінь. Вона передувала педагогічній науці й стала її основ¬ним першоджерелом. Це та школа, яка завжди з нами, що су¬проводить й спрямовує життя українців з прадавніх часів і до¬нині.
Народна педагогіка — галузь педагогічних знань і досвіду народу, що
виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.
Цей термін уперше вжив О. Духнович у підручнику «Народна педагогика в пользу училищ и учителей сельских».

/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

Звичайно, сформувати моральні риси людини, які регулюва¬ли б її вчинки, не так легко. Одна річ, наприклад, порівну, додержуючи споконвічного звичаю, поділити їжу між членами роду, а інша — систематично й цілеспрямовано застосовувати засоби впливу на особистість, щоб виробити в неї звичку віддавати кращу їжу хворому чи малому. Арсенал української народної педагогіки завдяки постійній соціально-пошуковій та навчально-вихо¬вній творчості батьків поступово поповнюється різноманітними засобами впливу на дитину.

////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

На основі масиву знань певної етнічної спільноти про виховання молодого покоління виникла етнопедагогіка.
Етнос (грец. ethnos — народ, плем'я) — це народ, стала, історично визначена сукупність людей, які мають спільні риси та особливості культури й психічного складу, свідомо розуміють свою єдність.

////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

У Давньому Вавилоні, Єгипті, Сирії «пайдагогос» найчастіше були жерці, а в Давній Греції — найрозумніші, найталановитіші вільнонаймані громадяни: педономи, педотриби, дидаскали, педагоги. У Давньому Римі цю роботу доручали державним чиновникам, які добре оволоділи науками, багато мандрували, знали мови, культуру і звичаї різних народів.

///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

Загалом давня педагогіка була нормативно-прикладною. Вона виробила низку правил, норм і приписів виховної та навчальної діяльності відповідно до вимог тогочасного суспільства.
Науку часто ототожнюють із знаннями, що є грубим непорозумінням. Наука — це не лише знання, а й свідомість, тобто вміння належно користуватися цими знаннями.
Історичний шлях становлення педагогіки як науки свідчить про те, що її виникнення і розвиток визначались об'єктивними соціально-економічними потребами суспільства в підготовці підростаючих поколінь до життя.

///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

Пройшовши довгий шлях розвитку, педагогіка перетворилася сьогодні в розгалужену систему педагогічних наук.
Загальна педагогіка — базова наукова дисципліна, яка вивчає основні закономірності процесу спрямованого особистісного розвитку, розробляє загальні основи педагогічного процесу у навчальних закладах усіх типів.

///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

Педагогіка як наука розробляє теорію і технологію організації педагогічного процесу, шляхи удосконалення діяльності педагога (педагогічну діяльність) і різних видів діяльності учнів, а також стратегію і способи їх взаємодії

/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

Лише ідею, а не техніку і талант, може повідомляти одна особа іншій, і тому лише у вигляді відомих ідей, тобто у вигляді теоретичної науки, може існувати педагогіка.

///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

Основне його призначення полягає у забезпеченні життєвої наступності поколінь, що не можливе без засвоєння і розвитку новими поколіннями суспільно-трудового досвіду.
Проблеми виховання людини вивчають різні суспільні науки — психологія, історія, філософія та ін. Педагогіка досліджує виховання як педагогічний процес, як систему засобів педагогічного управління, як складний комплекс виховних впливів.

//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

Учні засвоюють (сприймають, осмислюють, запам'ятовують) знання, перетворюють узагальнений наукою досвід людства на особисте надбання, набувають навичок та умінь оперування знаннями, використання їх для вирішення навчальних завдань і практичної діяльності.

/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

На основі знань з анатомії та фізіології про будову і життєдіяльність людського організму як єдиного цілого, про морфологічні і функціональні закономірності й особливості вікового розвитку нервової, кістково-м'язової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, деяких органів тіла, тканин і клітин, педагогіка розробляє умови раціональної організації педагогічного процесу, правильного режиму навчання, виховання, освіти, зміст і методи фізичного, трудового виховання та ін.

//////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

У розробленні питань педагогіки профтехосвіти фахівці спираються на наукові досягнення загальної педагогіки, а також використовують теоретичні дослідження педагогіки загальноосвітньої школи. У педагогіці профтехосвіти наголошується на проблемах виховання підростаючої зміни фахівців народного господарства країни.