ВИКОНАВЧА ГІЛКА ВЛАДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Дипломная работа по предмету "Правознавство"
Заполните форму, чтобы купить данную работу
Вы можете купить готовую студенческую работу "ВИКОНАВЧА ГІЛКА ВЛАДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Также Вы можете заказать оригинальную работу "ВИКОНАВЧА ГІЛКА ВЛАДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Данная работа будет написана только для Вас. При написании работы "ВИКОНАВЧА ГІЛКА ВЛАДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ" Мы выполним все указанные Вами пожелания.
Чтобы заказать работу "ВИКОНАВЧА ГІЛКА ВЛАДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ", заполните форму заказа. В строке "Комментарий" Вы можете указать свой план работы "ВИКОНАВЧА ГІЛКА ВЛАДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". Если Вы не имеете своего плана работы "ВИКОНАВЧА ГІЛКА ВЛАДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ", напишите объем, срок и другие пожелания и требования.
Категория: Каталог готовых студенческих работ / Дипломная работа
Количество просмотров: 648
78% оригінальності
ВСТУП. . 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ТА ТЕРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ 7
1.1. Теоретико-правові засади сутності виконавчої влади 7
1.2. Історико-правові аспекти становлення виконавчої влади 24
РОЗДІЛ 2. ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ 31
2.1. Правові принципи організації та функціонування виконавчої влади 31
2.2. Функції виконавчої влади у правовій державі 47
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ 56
3.1. Проблемні аспекти у сфері виконавча влада в Україні 56
3.2.Імплементація міжнародних стандартів у сфері виконавчої влади в національне законодавство 69
ВИСНОВКИ 79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 83
Актуальність теми дослідження. Курс, узятий Україною, на побудову правової держави, поставив вимогу реформування інститутів виконавчої влади. Сучасний стан її функціонування характеризується тим, що рівень її організуючого впливу на суспільні процеси не відповідає потребам динамічного розвитку громадянського суспільства, формування соціально орієнтованої ринкової економіки. Недосконалість виконавчої влади суттєво знижує здатність держави ефективно регулювати суспільні відносини, перешкоджає реалізації прав та свобод людини і громадянина, послаблює режим законності.
Однією з причин, які породжують кризу виконавчої гілки влади, є брак її досконалого правового регулювання, що сягає в минуле. За весь період панування радянської влади так і не було сформовано належної нормативно-правової бази, яка організаційно й функціонально закріплювала б статус виконавчих органів.
Ще й до цього часу не прийнято низку законів про виконавчу владу, незважаючи на те, що ці питання давно стоять на порядку денному.
Водночас пошуки законодавчої моделі устрою виконавчої влади відбуваються за відсутності належних наукових досліджень, які визначили б, зокрема, соціально-правову природу, призначення, особливості виконавчої влади, її місце в механізмі поділу державної влади.
Слід відзначити, що термін „виконавча влада”, який широко застосовується нині, протягом значного часу був фактично вилучений з наукового правового теоретичного обігу, оскільки домінувала теорія поєднання в радах законодавчої і виконавчої влади. Незважаючи на існуючі праці вчених з названої проблематики, ще й до сьогодні не існує обґрунтованого загальнотеоретичного підходу до дослідження феномену виконавчої влади.
Своєчасність і необхідність наукового аналізу виконавчої влади підтверджується конституційно-правовим реформуванням в Україні, важливим наслідком якого має стати суттєва зміна статусу органів цієї влади.
Актуальність дослідження зумовлюється ще й тим, що одним із напрямків свого розвитку Україна визначила входження до європейських структур з метою створення правової європейської держави з високим рівнем життя, культури й демократії.
У свою чергу, політична і правова інтеграція до Євросоюзу може бути досягнута лише в результаті набуття нових якісних характеристик, що неможливо без всебічного вдосконалення механізму державної влади взагалі і виконавчої, зокрема.
Питання принципів та механізмів функціонування виконавчої влади є об'єктом наукових дискусій вже протягом тривалого часу. Ґрунтовно проаналізоване воно в роботах багатьох учених, зокрема В. Ф. Погорілка, І. Азовкіна, В. Кампо, М. Оніщука, Волянської Г., Б. Лазарева, Кравченка В., О. Макаренка, Рудика П. Ю.. Тодики, Рудика П., Федоренка В. та ін. Але єдиної точки зору на дану проблему не існує. Це пояснюється багатоаспектністю, різноманітністю проблеми, що й визначає різні, подекуди протилежні, підходи науковців до визначення її сутності.
У вітчизняній юридичній і політичній науці дістали осмислення переважно два аспекти досліджуваної проблеми. З одного боку, це дослідження особливостей формування в Україні демократичної влади взагалі, а з іншого – розробка прикладних питань функціонування та організації виконавчої влади. Перший аспект представлений працями В.Бабкіна, Ю.Битяка, Ф.Бурчака, В.Горбатенка, Ю.Грошевого, Є.Додіна, В.Журавського, М.Козюбри, А.Колодія, В.Копєйчикова, І.Кресіної, В.Литвина, В.Медведчука, А.Мокляка, В.Опришка, М.Орзіха, В.Погорілка, В.Реб¬кала, Ф.Рудича, С.Рябова, В.Селіванова, В.Сіренка, В.Тація, В.Ткаченка, Ю.Тодики, О.Фрицького, Ю.Шемшученка. Причому питання, пов’язані з діяльністю виконавчої влади, часто розглядаються цими дослідниками в контексті становлення і розбудови інститутів правової, соціальної держави. В цьому плані необхідно відзначити і фундаментальні дослідження А.Зайця, В.Кременя, М.Михальченка, О.Мурашина, Є.Назаренко, В.По¬горілка, О.Скакун, О.Скрипнюка, С.Телешуна, М.Цвіка, В.Шаповала, О.Шуби, Б.Яроша. Останнім часом з’явилося і чимало праць молодих науковців (О.Батанова, В.Єрмоліна, В.Малиновського, Є.Перегуди, О.Полішкарової, В.Співака), в яких безпосередньо чи дотично розглядаються проблеми діяльності органів законодавчої, виконавчої, судової влади, питання взаємодії державної влади та місцевого самоврядування, захисту і забезпечення прав людини в демократичній, правовій державі.
Проблеми діяльності виконавчої влади та її основних інститутів, здійснення державного управління дістали висвітлення в дослідженнях В.Авер’янова, О.Андрійко, В.Коваленка, Л.Кривенко, Н.Нижник, В.Цвєткова.
Окрему групу досліджень виконавчої влади становлять праці, в яких досліджуються: а) питання функціонування цієї гілки державної влади та сучасні проблеми кадрової політики (Д.Дзвінчук, О.Крупчан, І.Лаврінчук, Г.Леліков, В.Луговий, І.Надольний, В.Олуйко, О.Петришин, Г.Принц, В.Тронь, В.Яцюк), б) проблеми реалізації виконавчої влади та подолання бюрократизму (Б.Курашвілі, А.Мішин, А.Московська, С.Нікольський, А.Оболонський, В.Скрипнюк, І.Тарапов).
Проте більшість дослідників проблеми становлення і розвитку виконавчої влади в Україні розглядають у контексті правового забезпечення її функціонування. Здебільшого поза увагою залишаються історико-політичні аспекти розвитку виконавчої влади в контексті здійснення ідеї поділу влади, формування різних моделей її організації з урахуванням світового і вітчизняного досвіду. Це і зумовило вибір теми дослідження, формулювання його мети і завдань.
Мета дипломної роботи – провести комплексний науково-теоретичний аналіз виконавчої гілки влади.
Виходячи з мети дослідження, його завданнями є:
- аналіз теоретико-правових засад сутності виконавчої влади;
- характеристика історико-правових аспектів становлення виконавчої влади;
- дослідження правових принципів організації та функціонування виконавчої влади;
- аналіз функцій виконавчої влади у правовій державі;
- характеристика проблемних аспектів у сфері виконавчої влади в Україні;
- дослідження питання імплементації міжнародних стандартів у сфері виконавчої влади в національне законодавство.
Об’єктом дипломної роботи виступила сукупність правовідносин, повязаних з організацією та здійсненням виконавчої влади.
Предмет дипломної роботи становить є конституційно-правові норми, що закріплюють систему, функції, повноваження та інші елементи конституційно-правового статусу органів виконавчої влади України.
Методологічна основа дослідження. Методологічну основу дипломної роботи складає система загальнонаукових та спеціальних методів пізнання правових явищ. Визначені завдання і предмет дослідження зумовили використання формально-логічного, системно-структурного, порівняльно-правового та історичного методів.
Зроблені висновки і пропозиції ґрунтуються на вимогах формальної логіки відносно визначеності, несуперечності, послідовності та обґрунтованості суджень і здійснюються в рамках загальнотеоретичних і спеціальних конструкцій теорії права та з використанням її понятійного апарату.
Структура й обсяг роботи. Відповідно до мети завдань, об’єкта й предмета дослідження робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та переліку використаних джерел.